чортів


чортів
—————————————————————————————
чо́ртів
прикметник

Орфографічний словник української мови. 2005.

Смотреть что такое "чортів" в других словарях:

  • ЧОРТ — чорта (но: ни черта), мн. черти, чертей, м. 1. В суеверных представлениях сверхъестественное существо, живущее в аду, олицетворяющее собой злое начало мира, противопоставляемое доброму началу (богу), то же, что злой дух, дьявол, сатана (обычно в… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЧОРТ — и пр. см. черт. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • чорт — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • чорт — а, ч. 1) За упередженими уявленнями – надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. 2) розм. Уживається як лайка. || Уживається для… …   Український тлумачний словник

  • чортів — това, тове. 1) Прикм. до чорт 1 3). || Належний чортові. •• Чо/ртове зі/лля а) чаклунське зілля; б) міцне куриво, тютюн; в) міцний спиртовий напій; г) уживається як лайка. 2) перен., розм. Дуже поганий, неприємний, негідний. || У лайливих або… …   Український тлумачний словник

  • чортіянів — нова, нове, заст. Чортів …   Український тлумачний словник

  • чорт — 1) (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), біс, чортяка, (г)аспид, дідько, куцак, куций, куцан, куць, антипко, мольфар, анц[т]ихрист; демон, гемон (в античній мітології); диявол, сатана (вища істота серед тих, хто втілює в собі зло);… …   Словник синонімів української мови

  • Чорт — (народные поверья) см. Черт …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • ЧОРТ — См. Черт …   Биографический словарь

  • чорт-зна — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

Книги

Другие книги по запросу «чортів» >>